| |
|
|
|
| [Буковинські гуцули] |
ГЕРБ ГУЦУЛЬЩИНИ |
| |
Гуцульщині, як цілком свідомій своєї багатосторонньої самобутности, складовій частині України, не можна відмовити права на свої емблеми, а передусім на свій крайовий герб. Такий герб повинен представляти історичну минувшину цієї волости, містити в собі знакове добро традиційної гуцульської земської геральдики, як теж виражати змагання до єдности гуцульського племені й гуцульської землі, розділених на протязі віків несправедливими й недоцільними державними, крайовими, обласними й іншими кордонами. Навіть якщо б з історичних причин такого герба не було, його створення було б конечним для чести Гуцульщини й для повноти української гериторіяльної геральдики. |
|
| [Буковинські гуцули] |
ГУЦУЛЬСЬКИЙ ГОВІР ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНСЬКІМ ПИСЬМЕНСТВІ |
| |
Гуцульський
говір досить добре описано в діалектології.
Про нього писали (якщо назвати лише
головніші праці) український мовознавець
Б. Кобилянський, польський мовознавець
Я. Янув, його описували в загальних
курсах української діалектології.
Особливо цінні праці Б. Кобилянського.
що вивчав цей говір на протязі багатьох
років і видав дві праці "Гуцульський
говір і його відношення до говору
Покуття" та "Діалект і літературна
мова". Пишучи в цій останній праці
про її джерела, Б. Кобилянський подав
цікаві інформації про те, як він збирав
матеріяли із живих уст гуцулів. Це були
його а) власні спостереження і записи
(з 1905-1906 p.p.) окремих слів, зворотів та
закликів від гуцулів — мандрівних
торгівців сільськогосподарськими та
домашньо-побутовими виробами в покутських
селах і містечках: б) записи розмов,
казок і пісень у Східніх Карпатах під
час Першої світової війни (1915 р.): на
північних схилах — у місцевостях Ланчин,
Делятин, Яремча, Ворохта, на південних
— в околицях Ясіня і Рахова; в) матеріяли,
зібрані під час діялектологічних
екскурсій та відряджень (1922-1924 p.p.) в
селах Коломийщини, Косівщини, Печеніжинщини,
Яблунівщини, в Криворівні, Жабйому та
їх присілках, а також у суміжних
буковинських та покутських селах."
Він написав також, що "значну частину
говіркового матеріалу записано тоді з
побутових розмов із зустрічними людьми,
лісорубами, робітниками на ремонті
доріг, пастухами в полонинах (Говерла,
Шпиці, Кізли, над озером Шибеним,
Буркутом), а також з молільних звертань
"прошаків" на дорогах та під
церквами, з ділово-торгових переговорів
з продавцями ягід, грибів тощо, із розмов
з майстрами мистецьких виробів домашнього
промислу; частина оригінального
лексичного й фразеологічного матеріалу
була записана на косівських ярмарках
з торгових прицілювань і суперечок між
продавцями та покупцями,
що з'їздилися
сюди
з близьких і далеких гуцульських сіл
та
"осередків". |
|
| [Буковинські гуцули] |
ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ ГУЦУЛ |
| |
Першою
спробою з'ясувати не так етимологію
цієї назви, як саму її семантику (значення)
була стаття якогось К. М. у виданні
"Biblioteka
Polska",
т. І. 1825 р. Пізніше, в XIX й XX ст.ст. про неї
писали інші польські, а також українські
(І. Вагилевич, Я. Головацький, В, Гнатюк).
німецькі й інші дослідники, але всі ті
спроби були такі безпорадні, то їх не
варто в цій статті й розглядати. Зрештою,
критичний розгляд цих спроб дав нещодавно
В. Кобилянський у своїй книжці "Діялект
і літературна мова" (Київ, 1960 р.,
сторінки 143-151), який, проте, не запропонував
ніякого свого з'ясування. Нічого не дали
для з'ясування етимології цієї назви й
етимологи нашого часу М. Фасмер та Я.
Рудницький. |
|
| [Буковинські гуцули] |
Давні відомості про Гуцульщину |
| |
Коли
уважно приглянемося до давніх джерел
про Гуцульщину, то вони сягають до
трипільської ери через бронзову добу
і до пізніших часів. А перші письмові
відомості про Гуцульщину з'явилися в
польських джерелах XIV і початках XV стол.
До 1424-го року належить перша згадка про
місцевість у глибині Гуцульщини —
поляну Жаб'є. Історичні дані про заселення
нинішньої Гуцульщини внаслідок
відокремлености життя гуцулів надзвичайно
скупі і не дають можливости скласти
уявлення про цей процес в цілому. На
Гуцульщині довго не було панщини й
залежність від сусідніх володарів
виявлялася сплатами грішми й натурою. |
|
| [Буковинські гуцули] |
Населення Гуцульщини |
| |
Прикарпаття
та правобережжя Дніпра освоювали
спочатку землеробські племена трипільської
культури. Понад 20 трипільських поселень
виявлено головним чином у південно-східній
частині Гуцульщини — Коломийському та
Снятинському районах. |
|
|
|
