| |
|
|
|
| [Буковинські гуцули] |
Важливіші місцевості Буковинської Гуцульщини і видатніші в них громадські діячі. |
| |
Найважливішим культурним і торговельним центром Буковинської Гуцульщини
є повітове — сьогодні районове — місто Вижниця, яке є немов
розмежувальним пунктом між Гуцульщиною і Підгір'ям. |
|
| [Буковинські гуцули] |
Буковинська Гуцульщина й українське національне відродження на Буковині під проводом "Короля Гуцула" |
| |
Революційні рухи в Західній Європі проти абсолютизму і його чорної
реакції, а зокрема революції в Парижі, Берліні й Відні у 1848 р.,
приносять подув національної волі народів уярмлених імперіалістичними
державами. Цей подих волі, весни народів, особливо відчувся в
австрійській імперії, златаній із багатьох окремих народів — зокрема
слов'янського походження, як: поляків, словаків, словінців, українців,
хорватів, чехів. Зі всіх цих народів найбільше упослідженими були
українці, бо знаходилися під тиском мадярів — на Закарпатті, поляків —
у Галичині та румунів — на Буковині, без рідної мови й рідної школи,
призначені на винародовлення: змадярщення, ополячення і зрумунщення. |
|
| [Буковинські гуцули] |
Гуцульський бунт на Буковині під проводом Лукина Кобилиці |
| |
Народний рух знову вибух яскравим світлом, цим разом на Буковинській
Гуцульщині в роках 1843-1849 під проводом Лукина Кобилиці (1812-1851),
народженого в селі Сергії, неписьменного гуцула, але людини величних
духових прикмет. Кобилиця був дуже інтелігентним, говорив з великою
гідністю. Був одружений і батьком шести дітей. Добрий господар, мав
гарне господарство в присілку Красний Діл біля села Плоска. |
|
| [Буковинські гуцули] |
Буковинська Гуцульщина й опришківський рух |
| |
Ще й до бунту Лукина Кобилиці історія Буковинської Гуцульщини знає
народні рухи проти утисків і кривд шляхтою над селянством. Ці рухи мали
соціальний і національний характер, бо утиски приходили від
неукраїнської або зденаціоналізованої шляхти. |
|
| [Буковинські гуцули] |
Історія Буковинської Гуцульщини. |
| |
Гуцульські Карпати були своєрідною фортецею, захистом волі гуцулів
проти національного й соціяльного гніту. Карпати були прибіжищем для
народних оборонців і месників за нанесені народові кривди.
Перші поселення гір засновувалися в долинах більших річок, догідних для
людського поселення. Гуцульщина, живучи в відокремленні, була немов
своєрідною республікою, куди чужа влада вступала дуже повільно, непевно
і сконсолідувалася аж у 17-18 ст. І власне до нас дійшли джерела про
Гуцульщину в зв'язку із намаганням консолідації тут чужої влади і
реакції гуцулів проти порушення їх свобід. |
|
|
|
